пʼятницю, 29 вересня 2023 р.

Тиждень протидії булінгу

 Ключова ідея Всеукраїнського тижня протидії булінгу 25.09.2023-29.09.2023 - це залучення активних школярів до вирішення проблеми цькування, налагодження спілкування «на рівних» між дітьми та дорослими, врахування дорослими думки дітей та обговорення нових ідей разом".

Під час уроку з учнями обговорили, що таке булінг, які існують види булінгу, чим конфлікт відрізняється від булінгу, як захистити себе самостійно або до кого звертатись по допомогу, якщо дитина стала жертвою булінгу, а також як можуть спостерігачі зупинити цькування.
По закінченню уроку було наголошено, що на законодавчому рівні визначена адміністративна відповідальність у вигляді накладення штрафу та громадських робіт на учасників освітнього процесу причетних до випадків цькування.
В рамках тижня Протидії булінгу в учнівському колективі, практичний психолог провела для учнів 5-тих класів заняття з елементами тренінгу " Булінг STOPS тут", мета якого:Ознайомити учнів з поняттям «булінг», його видами та проявами;  Навчити учнів розрізняти «конфліктні ситуації» та ситуації «булінгу»;  Розвивати навички конструктивного вирішення конфліктних ситуацій, толерантного спілкування;  Формувати негативне ставлення до булінгу (неприпустимість проявів булінгу в дитячому середовищі).

Робота над казкою Г.К.Андерсена " Гидке каченя "

 Актуальність теми зумовлена тим, що явище булінгу надзвичайно поширене в сучасній школі, а його наслідки, беззаперечно, негативно впливають на самореалізацію особистості. Цю проблему з тих чи тих причин дуже часто замовчують, її не прийнято обговорювати.

Для учнів 2-4 класів на групі продовженого дня практичним психологом було проведено заняття для учнів " Робота над казкою Г.К.Андерсена " Гидке каченя ", мета якого: розвивати навички порівняння, аналізу, оцінки подій; вчити виділяти головне в тексті, висловлювати судження; ознайомити з поняттям" цькування", розвивати емпатію , співчуття, співчуття, повагу до думок

пʼятницю, 12 травня 2023 р.

Підготовка дитини до школи

 



         Загадкове слово «школа» хвилює нас іще з раннього дитинства. Одні сприйма­ють школу як казкове місце, куди потрапляють старші діти, і вже там вони перетворюються на чарівників, котрі все вміють і все знають. Для інших — це заклад, куди мусить ходити стар­ший брат чи сестра. Ваші діти скоро прийдуть  до школи. Їх чекає знайомство з новою вчителькою, з новими друзями, а іноді і співбесіда. Часто у батьків виникає питання, що ж повинна знати і уміти дитина до початку шкільного навчання і що таке психологічна готовність до школи.

 Психологічна підготовка дитини до школи - це найважливіший етап, пройти яка дитина повинна під керівництвом батьків і педагогів у дитячому саду. Від того, як підготовлена дитина до школи, залежить все подальше навчання, а це 11 років важкої праці. 

  Що ж таке психологічна  готовність до навчання? Психологічна готовність до абсолютно нового періоду в житті малюка формується не за півтора місяці перед школою, а вимагає спеціальних зайнять впродовж усього підготовчого етапу.

Психологічна готовність до школи – це необхідний рівень психічного розвитку дитини для того, щоб засвоїти шкільну програму, спільно навчаючись в групі однолітків. Говорячи про готовність дитини до школи, ми аналізуємо його фізіологічну, педагогічну і психологічну підготовки.

Як відшукати «золоту серединку» й допо­могти дитині підійти до навчання максимально підготовленою, але не відбити головного — ба­жання вчитися? 

        • Важливо усвідомити: не потрібно заздале­гідь виконувати програму першого класу. Тре­ба створити умови для загального розвитку дитини! Щоб успішно навчатися, потрібні сили (фі­зична готовність). саме фізичний розвиток — запорука успішно­го навчання дитини в школі. Фізична готов­ність — це перший крок до школи. Другий крок  - психологічна підготовка дитини до навчання, що передбачає певний рівень роз­витку інтелектуальної, емоційної, соціальної, вольової сфер дитини. Саме особистісна та соціальна готов­ність дитини до навчання у школі означає адекватність її поведінки у соціальному се­редовищі, мати відповідні навички комуніка­ції, бути відповідальною, наполегливою, від­стоювати власні позиції, приймати рішення, орієнтуватись у просторі та часі, виявляти то­лерантність, емпатію.

              • Емоційна готовність. Шестирічна дитина дуже емоційна. Почуття панують над усім її життям, додаючи йому особливого за­барвлення. Коли близькі дорослі люблять дитину, добре ставляться до неї, визнають її права, вона отримує емоційне задово­лення — почуття впевненості, захищеності. В цих умовах розвивається життєрадісна, фі­зично та психічно активна дитина. Емоційне благополуччя сприяє нормальному розвит­ку дитини. Саме в умовах взаємної любові в сім'ї дитина починає вчитися любові сама.

    Серйозної уваги вимагає формування вольової готовності майбутнього першо­класника. Адже його чекає напружена праця, він має робити не тільки те, що йому хочеть­ся, а й те, що від нього вимагатимуть учитель, школа. А це непросто. Дитина мусить доклас­ти великих зусиль, аби навчитися керувати своєю поведінкою, своєю розумовою діяль­ністю — увагою, мисленням, пам'яттю, а також оцінити результат своєї вольової дії (доводити справу до кінця, виконувати доручення, пра­вильно ставитися до критики, поводитись у колективі, як удома

                   • Інтелектуальна готовність. Над­звичайно, важливо, аби ще до школи ди­тина була інтелектуально розвиненою. Інтелектуальна готовність забазпечується оволодінням найпростішими формами мислення, мислительними операціями (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення), формуванням довільної пам’яті і уваги, розвитком допитливості, ініціативи, самостійності, уміння логічно мислити; виробленням умінь і навичок навчальної діяльності (планувати роботу, організовувати робоче місце, працювати в певному темпі, передбачувати результат роботи, оцінювати його). Розумова готовність дитини до школи передбачає також вміння слухати дорослого і сприймати його вказівки, керуватися ними під час виконання завдання, усвідомлювати необхідність запитати, якщо завдання незрозуміле, оцінювати свою роботу, досягати бажаних результатів.

                                                         Пам'ятка  батькам майбутніх першокласників

      Не залякуйте дитину школою!

      Щоб дитина хотіла йти в школу, в її голові повинно  скластися позитивний, теплий образ.

      Розкажіть їй  про ваше шкільне дитинство, згадайте де кілька веселих історій. Покажіть шкільні фото і розкажіть про ваше шкільне життя і однокласників. Розповідайте якомога більше і конкретніше про шкільні звичаї і правила.

      Пограйте в школу(ви - вчитель, дитина і м'які іграшки - учні), а в грі задійте шкільну атрибутику: портфель, зошити, ручки.

 І навіть якщо Ви вважаєте, що не всі наведені вміння та якості притаманні вашій дитині, не потрібно впадати у паніку і думати, що Вашого першокласника очікують тільки труднощі, невдачі і проблеми. Але, у той же час, не можна сподіватися, що вміння вчитися прийде до дитини саме по собі. Без підтримки і зацікавленості батьків воно буде формуватися довго і складно. Тому так важливі взаєморозуміння, співпраця і довіра між школою і сім’єю. У нас з Вами спільна мета і спільне завдання: зробити так, щоб наші діти виросли розумними, добрими,  вихованими людьми. І це стане дійсністю, якщо ми будемо працювати разом, підтримуючи один одного.









До дня психолога практичний психолог Аліна Скороход отримала подяку Управління освіти Міської ради міста Кропивницького за активну громадянську позицію, особистий внесок у розвиток освіти, самовідданість, виявлену в час воєнного вторгнення.

четвер, 11 травня 2023 р.

5 секретів щастя

 

5 секретів щастя

    Психологи стверджують, що бути щасливими -просто. Головне - робити щодня те, що робили учасники досліджень «Щасливим бути легко». Психолог каліфорнійського університету Соня Любомирських разом з колегами виділила п'ять речей, які, на їх думку, допомагають бути щасливими.
По-перше, необхідно бути вдячними.
  • Ті учасники експериментів, яких психологи попросили написати листи подяки людям, які їм коли-небудь допомогли, почували себе значно щасливішими, ніж ті, хто таких послань не писав. Причому зовсім необов'язково було відправляти ці листи. Як зазначають учені, навіть просте вираження подяки на папері змушувало людей відчувати прилив щастя.
По-друге, треба бути оптимістами.
  • Учасникам проекту було дано завдання подумати, яким вони бачать своє ідеальне майбутнє: це може бути, наприклад, сімейне життя з люблячим та надійним партнером або повноцінна професійна діяльність. Після цього свої думки потрібно було записати в особистий щоденник. Ті, хто практикував таким чином протягом кількох тижнів позитивне мислення, говорили, що їх душевний стан значно покращився.
По-третє, треба вміти радіти своїм успіхам.
  • Так, люди, які записували по три випадки, які їх порадували за тиждень, концентрувалися саме на всьому доброму, що відбувалося в їхньому житті, і знаходили більше причин бути щасливими.
По-четверте, слід використовувати свої сильні сторони.
  • Наприклад, ті, хто вважає, що володіє непоганим почуттям гумору, можуть жартами розрядити напружену обстановку ділової зустрічі або втішити друга, що потрапив у біду. Гумор також допомагає забути про свої біди, стверджують психологи.
По-п'яте, потрібно робити добрі вчинки.
  • Люди, які пожертвували своїм часом і грошима на допомогу нужденним, казали, що відчули себе після цих актів милосердя щасливішими.

Просвіта. 16 ознак психічного здоров’я за Ненсі Мак Вільямс

 1. Здатність кохати.

2. Здатність працювати.

3. Здатність до гри.

4. Здатність мати безпечні стосунки.

5. Автономія.

6. Постійність себе та об'єкта / концепція інтегрованості

💭 Це здатність залишатися в контакті з усіма сторонами свого Я: як добрими, так і поганими, як приємними, так і не викликають бурхливої радості. Це також здатність відчувати конфлікти і при цьому не розщеплюватись. Одним із порушень цього пункту може бути "напад" на власне тіло, коли воно несвідомо не сприймається як частина себе. Воно стає чимось окремим, що можна змусити голодувати чи різати тощо

7. Здатність відновлюватися після стресу (сила Его).

8. Реалістична та надійна самооцінка.

9. Система ціннісних орієнтацій.

10. Здатність виносити напруження емоцій.

11. Здатність до рефлексії, можливості “побачити” себе зі сторони.

12. Менталізація.

💭 Маючи цю здатність, люди здатні зрозуміти, що Інші - це зовсім окремі особистості, зі своїми особливостями, особистісною та психологічною структурою. 

13. Широка варіативність захисних механізмів та гнучкість у їх використанні.

14. Баланс між тим, що я роблю для себе та для свого оточення. 

15. Почуття вітальності. 💭 Це здатність бути і почуватися живим. 

16. Прийняття того, що ми не можемо змінити.

💭 Це про здатність щиро і чесно сумувати, відчувати скорботу у зв'язку з тим, що неможливо змінити. Прийняття своєї обмеженості та оплакування того, чого нам хотілося б мати, але його в нас немає.



четвер, 23 лютого 2023 р.

Не забудемо!Не пробачимо!



 24 лютого — дата, яка назавжди відлунюватиме подіями минулого року. Тому напередодні або під час річниці нас може накривати хвиля флешбеків. 
Для когось це просто спогади, а для когось — фізичний дискомфорт, тривожний сон і страх, що деякі події знову повторяться (попри те, що війна ще триває).
Вторгнення 24 лютого - це була дійсно жахлива та шокуюча подія. Сам факт цієї події був травматичним. Та більшість українців після вторгнення стикнулися з ще багатьма шоковими подіями: міграцією, втратою надбаного способу життя, страхом за своє життя та життям близьких, повітряні тривоги, новини, теракти з боку рф і ще багато різних речей. 
Ділитися спогадами - це один зі способів запускати в дію процес природного відновлення травми 
Важливо розповідати комусь про пережити, обговорювати, рефлексувати. І тут ми стикаємося з одним великим “але”.

Бережіть себе, незламні!